Блог створений для надання практичної допомоги моїм студентам, їхнім батькам та обміну досвідом і корисною інформацією з усіма шанувальниками української словесності
Сторінки
- Головна сторінка
- Коротко про себе
- Методична комісія соціально-виховного напряму
- Віртуальний кабінет української мови та літератури
- Віртуальні екскурсії
- Новий правопис 2019
- Українська література
- Українська мова
- Гурткова робота
- Творчі конкурси
- Дистанційне навчання
- Конкурс "Кращий освітній контент"
- Атестація
- Екологічна компетентність
- Уміння навчатися протягом життя
- Інформаційно-цифрова компетентність
- Спілкування державною мовою
- Фотогалерея
- Інфографіка
- Виховна робота
- Скарбничка викладача
- Підготовка до ЗНО та НМТ з української
- Медіатека
- Олімпіади і конкурси
- Позакласна робота
середа, 9 вересня 2026 р.
четвер, 27 серпня 2026 р.
З Днем народження, Каменяре!
Іван Франко — це значно більше, ніж портрет на купюрі номіналом 20 гривень. Він умів писати про кохання, сперечатися з тогочасним суспільством, перекладати світову класику, працювати науковцем і водночас залишатися людиною з непростою долею.
А чи багато ми насправді знаємо про Каменяра🤔 Ось сім цікавих фактів, які допоможуть подивитися на нього трохи інакше.
1. Народився в родині коваля, а не письменників
Іван Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі на Дрогобиччині. Його батько Яків був сільським ковалем. Саме батьківська кузня, розмови простих людей та атмосфера рідного краю згодом стали важливими джерелами натхнення для письменника.
2. Мав феноменальну пам’ять і величезну домашню бібліотеку
Ще під час навчання в гімназії Франко вражав учителів своєю пам’яттю. Він міг майже дослівно переказувати почуте на уроках. У юності зібрав власну бібліотеку, яка налічувала понад 500 книжок. Читав твори світових класиків мовами оригіналу або в перекладах.
3. Тричі потрапляв під арешт
У 1877, 1880 та 1889 роках Франка заарештовували. Перший арешт відбувся, коли він був зовсім молодим студентом Львівського університету. Після першого ув’язнення його виключили з університету, а подальше життя супроводжувалося політичним тиcкoм та пepecлiдyвaннями.
4. Він був доктором філософії, але не отримав омріяної професорської посади у Львові
У 1893 році Франко захистив докторську дисертацію у Віденському університеті. Здавалося б, перед ним відкривалася дорога до університетської кар’єри. Однак у 1895 році його кандидатуру на посаду професора Львівського університету не підтримали. Однією з причин була політична протидія з боку тодішніх впливових кіл.
5. Франко знав багато іноземних мов і перекладав світову класику
Він працював із багатьма мовами, зокрема перекладав твори античних авторів, європейських письменників та східну літературу. У його перекладацькому доробку є твори Гомера, Софокла, Шекспіра та інших класиків. За даними Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Франко знав 14 мов.
6. Його дружина була освіченою жінкою з Києва
У 1886 році Іван Франко одружився з Ольгою Хоружинською, яка походила з Наддніпрянської України. Їхнє одруження мало не лише особисте, а й символічне значення: воно поєднало дві частини України, розділені тодішніми імперськими кордонами. У подружжя народилося четверо дітей.
7. На його рахунку — тисячі творів, а портрет зображений на 20 гривнях
Франко був не лише поетом і прозаїком. Він працював як журналіст, перекладач, літературний критик, науковець, видавець і громадський діяч. Його творча спадщина налічує тисячі праць різних жанрів. А з 1996 року його портрет прикрашає українську банкноту номіналом 20 гривень.
Іван Франко пoмep 28 травня 1916 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі. Але його історія давно вийшла за межі літератури.
Мабуть, найбільше вражає те, що людина, яка народилася в невеликому галицькому селі в родині коваля, стала одним із найосвіченіших і найвпливовіших українців своєї епохи.
вівторок, 21 липня 2026 р.
Олені Телізі - 120
Вона любила фото та красиве вбрання. Мала пристрасть до танців і любила фліртувати з чоловіками. Прожила лише 36 років і стала авторкою лише 38 віршів. Народилася в московській губернії, а загинула як українська націоналістка у Бабиному Яру в лютому 1942 року.
21 липня 1906 року народилася Олена Теліга, українська поетка, публіцистка, літературний критик, діячка ОУН.
***
«Багато дослідників життя і творчості поетеси, - пише Богдан Червак, — не можуть зрозуміти, як «салонна дама», що виховувалася в атмосфері російської культури, прийшла до усвідомлення себе українкою». Більше того, національна самоідентифікація переросла у необхідність активного захисту політичних і культурних прав української нації. Олена Теліга - зразок суспільної поведінки людини, позбавленої комплексів меншовартості й страху. Це те, що зветься справжнім характером...».
Олена Теліга народилася 21 липня 1906 року в Ільїнському Московської губернії. Імперський Санкт-Петербург став містом її дитинства і юності.
Олена походила з української родини. її батько - Іван Шовгенів, родом із околиць степового Слов'янська, був інтелігентною й освіченою людиною. За фахом - інженер, спеціаліст з гідротехніки.
Мати — родом з Поділля. Слід одразу зауважити, що в родині Шовгенівих панувала російська мова, хоч батьки ніколи не цуралися свого українського походження. Змалку Олена вивчала іноземні мови: добре засвоїла французьку і німецьку, не знала лише української.
Перед революційними подіями 1917 року інженера Івана Шовгеніва запросили на роботу до Києва. Він стає професором Київської політехніки.
У Києві Шовгенівих застала українська революція. Вперше у двадцятому столітті постала Українська держава. Іван Шовгенів стає міністром уряду Української Народної Республіки (УНР). Старший брат Сергій - вояком армії УНР.
Після поразки української державності батько і старший брат були змушені емігрувати. Навесні 1922 року мати з дітьми теж покидає Україну. Родина Шовгенівих разом з Оленою перебирається до Чехословаччини у Подєбради.
Олена знайомиться з Євгеном Маланюком, Юрієм Дараганом, Василем Куриленком, Наталією Лівицькою-Холодною, Оксаною Лятуринською, Олегом Штулем.
На одному із зібрань в Народному Домі, де були присутні російські емігранти-монархісти, пролунали образливі випади проти української мови. Олена одразу ж знайшла в собі мужність, щоб безкомпромісно заявити: "Ви хами! Та собача мова - моя мова! Мова мого батька і моєї матері. І я вас вже більше не хочу знати".
На одній із таких вечірок вона знайомиться з Михайлом Телігою, високим вродливим юнаком, який походив з Кубані й був старшиною армії УНР. Знайомство Олени й Михайла переросло в кохання, й незабаром вони одружилися. Навчаючись у Празі, О.Теліга розпочинає свою літературну діяльність.
..............................
У липні 1941 року в складі однієї з похідних груп ОУН Олена Теліга разом з Уласом Самчуком перейшла Сян в районі Ярослава і вирушила до Львова. А вже 22 вересня 1941 року вона виїжджає до Рівного, яке було перехідним пунктом у переправі груп на Київ.
22 жовтня О.Теліга прибула до Києва. Так сповнилася її мрія. Вона повернулася до міста своєї юності, столиці України.
.......
Активність ОУН в Києві довго не могла бути поза увагою німецьких властей.
Вранці 9 лютого 1942 року Олена Теліга пішла до Спілки українських письменників, де вже була засідка гестапо. За годину туди прийшов чоловік — Михайло. У приміщенні Спілки гестапівці заявили: хто не належить до Спілки, може йти додому. Михайло Теліга, який до Спілки не належав, а був там разом з Оленою, цією можливістю не скористався і був арештований разом з нею.
Поетку та інших націоналістів було розстріляно в двадцятих числах лютого (прийнято вважати 22-е) у Бабиному Яру. Розповідають, що у камері, де перебувала О.Теліга перед розстрілом, знайшли напис, зроблений її рукою: "Тут сиділа і звідти йде на розстріл Олена Теліга".
Зверху було викарбувано стилізований під меч тризуб. Кажуть, що один з катів після смерті О.Теліги казав, що не бачив мужчини, щоб так героїчно вмирав, як ця гарна жінка.
четвер, 21 травня 2026 р.
ВИШИВАНКА - НАШ ГЕНЕТИЧНИЙ КОД
/У #День вишиванки колектив #ДНЗ «Полонський агропромисловий центр професійної освіти» долучився до всеукраїнської традиції, яка об’єднує покоління, зберігає нашу культуру та підкреслює українську ідентичність
Нехай українська вишивка і надалі єднає серця, надихає на добрі справи та нагадує про силу нашого коріння. ![]()
![]()
середа, 15 квітня 2026 р.
УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС. ОФІЦІЙНЕ ВИДАННЯ 2026
Оновлений Український правопис (редакція 2019 року) офіційно затверджено як обов'язковий державний стандарт, що набрав чинності 28 березня 2026 року. Національна комісія зі стандартів державної мови остаточно закріпила використання нових норм, що поширюються на всі сфери суспільного життя. Офіційний текст доступний на сайті mova.gov.ua.
четвер, 12 березня 2026 р.
ГАРНІ РЕЗУЛЬТАТИ В КРАЄЗНАВЧОМУ КОНКУРСІ!
Пишаємося нашим талановитим студентом, який взяв участь у Всеукраїнському краєзнавчому конкурсі «От де, люде, наша слава, слава України!». Цей конкурс – чудова можливість для молоді дослідити історію рідного краю, відкрити для себе невідомі сторінки нашої славної України.З радістю повідомляємо: Олександр Назарчук, студент 14 групи,під керівництвом Осадчук Наталі Леонідівни, здобув почесний дипломи ІІ ступеня! Його робота вразила журі глибиною досліджень та патріотичним духом.Вітаємо нашого юного краєзнавця та наставника з чудовим результатом! Бажаємо вам подальших творчих успіхів та нових відкриттів!
вівторок, 10 березня 2026 р.
ОБЛАСНИЙ КОНКУРС ЧИТЦІВ "МАГІЯ СЛОВА"
ОБЛАСНИЙ КОНКУРС «МАГІЯ СЛОВА»

10 березня 2026 року, у стінах Хмельницького обласного літературного музею була особливо піднесена атмосфера. Тут відбувся обласний конкурс читців «Магія слова» серед талановитої молоді закладів професійної та фахової передвищої освіти.
Ми неймовірно пишаємося нашою студенткою —Зоряною НАЗАРЧУК. Завдяки своїй щирості та майстерності Зоряна виборола IІ місце у номінації «Авторські твори»
.
Вітаємо Зоряну з цим блискучим результатом. Щира подяка керівнику гуртка "Поетична вітальня" Наталі ОСАДЧУК за підготовку конкурсантки.Дякуємо, Зоряно, за твою творчість та щирі емоції!
субота, 21 лютого 2026 р.
вівторок, 28 жовтня 2025 р.
понеділок, 27 жовтня 2025 р.
РАДІОДИКТАНТ 2025
27 жовтня - День української писемності та мови
понеділок, 29 вересня 2025 р.
Письменники -ювіляри
Іван Карпенко-Карий: Драматург, Корифей і Голова театральної династії
29 вересня- 180 років від дня народження видатного драматурга.
Іван Карпенко-Карий - один із батьків-засновниківпрофесійного українського театру, відомого як Театр корифеїв.
Свій знаменитий псевдонім Іван Тобілевич утворив, об’єднавши ім'я свого батька (Карпо) та прізвище улюбленого героя (Гната Карого) з п'єси Тараса Шевченка "Назар Стодоля".
Перш ніж стати головним комедіографом України, Тобілевич служив чиновником, а потім був заарештований за участь у народницьких гуртках. Саме на засланні в Новочеркаську він активно почав писати п'єси, щоб після повернення мати можливість грати на сцені.
Карпенко-Карий майстерно поєднував народний гумор із гострою соціальною критикою. Його комедії, як-от «Сто тисяч» та «Хазяїн» стали класикою, що викриває жадібність і міщанство, залишаючись актуальними досі.
Карпенко-Карий мріяв про те, щоб театр не розважав, а «проводив у душу слухача жадання правди, жадання загального добра».
вівторок, 18 березня 2025 р.
З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, ЛІНО ВАСИЛІВНО!!!!
Наприкінці 1930 року до тата Ліни Костенко прийшли з обшуком енкаведисти. «Показуй, де ти ховаєш зброю?» — грізно спитали вони. Василь Костенко усміхнувся і, як виявилось, пророчо кивнув на колиску, де спала маленька Ліна: «Отам»...
середа, 12 березня 2025 р.
середа, 8 січня 2025 р.
Василю Симоненку 90 років
❤️90 років тому народився Василь Симоненко — поетична легенда «шістдесятників», який увійшов в історію української літератури як визначна постать боротьби за державний і культурний суверенітет України другої половини ХХ ст.
«Вкоріненість», відчуття дому і рідної землі є одним з головних мотивів творчости Василя Симоненка. Він був патріотом України в найкращому сенсі цього слова. Василь Симоненко став справді народним поетом, а його вірші не пропускала до друку радянська цензуpа, тому їх поширювали у самвидавних списках і переписували від руки.
«Найбільше люблю землю, людей, поезію і село Біївці на Полтавщині, де мама подарувала мені життя».
* * *
Люди — прекраснi.
Земля — мов казка.
Кращого сонця ніде нема.
Загруз я по серце
У землю в'язко.
Вона мене цупко трима.
I хочеться бути дужим,
I хочеться так любить,
Щоб навіть каміння байдуже
Захотіло ожити
I жить!
Воскресайте, камінні душі,
Розчиняйте серця і чоло,
Щоб не сказали
Про вас грядущі:
— Їх на землі не було…
📘Василь Симоненко «Задивляюсь у твої зіниці» — замовляйте збірку поезій зі знижкою в нашій онлайн-книгарні.
✨Спогади про Василя Симоненка:
✏️«Василь Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частку історії України».
✏️«З ним не можна було сперечатися — він не висловлював квапливих напівдумок, він про все подумав і там, де інші багато й неясно балакають, — мовчав. Уся наша втіха, що цей його стиль відбився в тому, що він залишив нам».
✏️«Василь був худющий і кострубатий... Він уперто, насуплено дивився в корінь. Сам він, наче корінь, вийшов з землі, з органічною любов’ю до неї і свого селянського роду». (Євген Сверстюк)
✏️«Симоненкові судився найдовший шлях у поезію і — на пекучий сум — найкоротше життя». (Ірина Жиленко)
✏️«… На голос Симоненка, найбільшого шістдесятника із шістдесятників, поспішала молодь. Час поспішав так само». (Василь Стус)


































